НАЙГЕРОІЧНІШИ ПАРТИЗАНИ
Відрядження до «Партизанів». В рамках програми районної Федерації Футболу «відрядження до команди» поїздка в Покотилівку визвала захоплення мужністю Покотилівських активістів. Таке враження, що вони як найгероічніши партизани продовжують завзято воювати в тилу ворога!
Воювати в тилу безладдя в оточенні байдужості під натиском проблем та ще й з мінімальним забезпеченням – ну я к справжні партизани на «на одній тільки картоплі».

Певні перемоги всеж таки є.....
/клік "подробнее - читати далі -під фото/

 

....Нещодавно "партизани змусили у такому ворожому тилу рахуватися з собою"  За словами керівників команди ТІЛЬКИ ОСТАННІ ДВА РОКИ СЕЛИЩНА РАДА ВИДІЛЯЄ «КОМАНДІРОВОЧНІ» ГРОШІ ЯКІ ФУТБОЛІСТИ ВИТРАЧАЮТЬ НА ОПЛАТУ СУДДІВСТВА ТА НА БЕНЗИН НА ВИЇЗДИ ТА НА ГАЗОНОКОСАРКУ, ЩЕ Й ДОПЛАЧУЮТЬ ЗІ СВОЄЇ КИШЕНІ. Окрім цього ні при Штанько ні при Павленко для футболу в Покотилівці глобально нічого не робилося. Це факт.
І це у гарному 10-ти тисячному містечку. Про стадіон потім ще скажу окремо, який жахливіше за станом, ніж у селах з населенням у 10 разів менше.
За фінансове піклування про футбольний клуб «Партизан» окрема подяка начальнику ЖЕКу (?). Сотніков Віктор Василійович підіймає фінансові питання команди у селищній ради і піклується, щоб гроші на футбол надходили регулярно, хоч навіть у наймінімальніших розмірах. Дякуємо, що сектором культури та спорту хоч начальник ЖЕКу займається. 
Тому постаті капітана команди Сліпченко Дмитра та тренера Афоніна Максима заслуговують пошани, і гідні того, щоб таким людям ставили пам’ятники. Незрозуміло, як у таких умовах «Партизан» у минулих сезонах ще й виборював Бронзові нагороди районної першості.
При такому відношенні влади до розвитку спорту, звісно нема і бажаючих спонсорів щось у «Партизан» вкладувати. Секції з єдиноборств у Покотилівці теж існують лише за приватні кошти та на самозабезпеченні. Умовний мініфутбольний ґрунтований майданчик при школі – ніяк не тягне та, щоб це назвати спортивною інфраструктурою. Спортивно-виховної роботи та спортивно-патриотичного виховання с боку саме влади в Покотилівці ніколи не помічав – давно і частенько тут буваю. Чому, наприклад, у маленьких Хролях громада б’ється за майданчик, народ ходить дивитися навіть матчі чемпіонату села, зав сектором по спорту Шамрай плавить телефонні кабелі по всім інстанціям а футболістів вітає особисто Голова Роганської громади. ...Ввечері по дорозі додому зустрів товариша з райвідділку – «О Покотилівка, то вона у нас в п’ятірці по криміногенності в районі». Офіційно я це поки не перевірив, нехай це буде просто припущення та співпадіння.

(фотоальбом та про стадіон ще сподіваюсь окремо зробити пости)