Индекс материала
Впевнена перемога Харківського району!
1
Страница 3
Все страницы

15 квітня відбулися матчі Кубку Виклику між кращими командами чемпіонатів Харківського та Дергачівськго районів. Це був феєричний день, незважаючи на товариський характер поєдинків формату передсезонних контрольних матчів. Але, здається, з такого формату цей Кубок з наступного року може перетворитися на культову подію початку кожного сезону. Такий був рівень емоцій, мотивації та ще й з інтригою рівня на кшталт фіналу Ліги чемпіонів Ліверпуль – Мілан 2005 року!
А захоплення від щирого самовідданого футболу було таке, що всі, хто проґавив час на суботньому матчі «грандів» прем’єр ліги на «Металісті» сказали. Оце так сьогодні справжній футбол! Хоч душу після вчорашньої нудоти відвели!
Це не тільки футбольна перемога – це перемога багатьох людей, що непомітно стоїть за розвитком спорту, фізичної культури, виховання здорової патріотичної нації. Це результати спільних зусиль Федерації з районним відділом у справах молоді та спорту та районним спорткомітетом. Це результати кропіткого співробітництва голови Федерації Футболу Харківського району Кудікова Юрія Миколайовича з головами селищних рад, депутатами та керівництвом району.
Це досягнення Харківської районної ради та районної держадміністрації, підтримку керівництва котрих ми відчували і на футбольному полі. Гравці дійсно билися за честь району, за наш герб, заради розвитку соціально-фізкультурної інфраструктури.



Коли після нагородження представники команд і люди, що ведуть діяльність районної Федерації футболу намагались один одному передати свої відчуття, то всім сподобалась влучна алегорія одного репортера: «Як в тій рекламі «смачно як у дитинстві», так зараз трошки пафосно, як у юнацтві, таке враження, начебто ми виграли велике «соціалістичне змагання» і зараз узнаємо «партійну» вказівку, що Федерацію і команди запросять на урочистий мітинг з прапорами та фанфарами».
Незвичність почуттів полягала в тому, що зі «спортивно-методичної» точки зору було відкрите питання, чий футбол все ж таки найсильніший? В якому районі сукупно вище рівень? Хто ж майстеровітіше? До цього дня не було жодного об’єктивного показника, щоб можна було порівняти умовний рівень розвитку футболу. Звісно Харківський район минулого року виграв Кубок Чемпіонів області, але експерти та фахівці казали, що просто це тільки одна команда така сильна, бо це тільки Глибочанський «Маяк» такий непереможний. Але сьогодні грали без Володаря «Ліги чемпіонів». Те, що у Харківському району майже вдвічі більше команд – це гарний показник організаційної роботи та уваги влади до пропаганди здорового способу життя громад. Але у сучасному футболі велетнів по спортивним показникам може трощити якась малесенька Ісландія, наприклад. І ось сьогодні нарешті з’явився об’єктивний статистичний показник!
Харківський район найсильніший!

На чудовому стадіоні Університету МВС призери та чемпіони чемпіонату Харківського району грали з призерами та чемпіоном Дергачівського району. Пари були такими: «Авангард» Мерефа – «Фортуна» Дергачі, «Автомобіліст» Березівка – АФК Безруки, СК Люботин – «Фотон» П’ятихатки.
Інтрига почалась ще з посадки в бусіки. Бронзові призери районів їхали на матч з насторогою. У кожній команді сьогодні були відсутні по три – чотири ключових гравці, але суперники про один одного зранку це ще не знали. Мере’фяни заспокоїлись, коли узнали, що у «Фортуні» відсутні деякі «обласники» - гравці, котрі виступають паралельно у командах з чемпіонату області. А «Фортуна» розправила крила, коли побачила оком послаблений склад «Авангарду» з причини травм та роботи. В Мерефі завжди футбольна мотивація наявна, а в цьому сезоні, певно, зашалює – у заявці команди на новий чемпіонат аж тридцять гравців і всі на 100% мереф’яни! Отже за рівних умов по силі складів, команди за азартом показали такий футбол – наче це фінал якогось Суперкубку. Мерефа виграла 3:1 у відчайдушній боротьбі!
Срібні призери своїх районів Березівка та Безруки вийшли на поле теж зі своєю мотивацією. Це клуби з маленьких селищ, тисячі по дві населення, тому вони укомплектовані кращими гравцями, зібраними зі всього свого району, та підсилені харків’янами.
В цьому матчі у Березівки ентузіазм виявися палкішим, бо і задача у них на цей сезон максимально виграти все. Склад був максимально бойовий, Безруки у майстерності і не сильно уступали. Але з тим феєричним ентузіазмом представників Харківського району рахунок з великим розривом 7:0 виглядав закономірно.
Матч чемпіонів районів між Люботином та П’ятихатками став прикрасою літопису футбольного Люботина. Це буде золота сторінка в історії клубу та у футбольній біографії Нечипоренко Олександра Сергійовича. Емоційно та духовно це був знаковий матч з неймовірним драматизмом.
Вже не секрет, що цього сезону з особистих складних причин Нечипоренко А.С. дав зрозуміти – для іногородніх майстрів у цьому сезоні преміальних не буде. Хто хоче, той нехай грає як справжній аматор. І за Олександра Сергійовича повстала у цьому році ціла «армія» місцевих хлопців без досвіду професійного футболу. Минулорічні чемпіони району, майстри з досвідом національних змагань вже заявилися в інші клуби.
Отже як душевно та тепло виглядало те, що на матч Кубку Виклику зібралися заради Олександра Сергійовича майже всі майстри минулорічного складу! На сайті Федерації заявочні картки деяких футболістів підписані вже іншими клубами, але сьогодні вони були героями Люботина! Тобто програвати просто було заборонено.
Але коли почалася гра, стало зрозуміло – «Фотон» з П’ятихаток це майстерна команда високого рівня як для аматорів, що змогла би грати на висоті і у чемпіонаті області. Люботину у першому таймі довелося оговтуватись після їх проривів та дальніх ударів у створ воріт та по штангам. Поки Люботин пристосовувався чинити опір Дергачіському чемпіону, пропустив три голи. Десь у середині другого тайму люботинцям це вдалося, а «Фотон» трошки розслабився, бо не розумів секрету мотивації Люботина.
Стало чути бойові заклики: «давайте грати, час ще є!».
І ось тут гра перетворилась на матч десятиліття! Остання так гра трапилась 2005 року у фіналі Луги Чемпіонів між «Ліверпулем» та «Міланом»! Ліверпуль програвав 0:3, зрівняв рахунок, витримав додатковий час, та виграв у серії пенальті!
Люботин повторив подвиг «Ліверпуля»!
У післяматчевому інтерв’ю представники команди СК «Люботин» та футболісти сказали, що присвячують цю фантастичну перемогу Олександру Сергійовичу і бажають йому скорішого відновлення і майбутніх успіхів!
Голова районної Федерації Кудіков Ю.М. висловив особливу подяку Люботину, вдячність футболістам Мерефи та Березівки. Висловив слова подяки Дергачівській Федерації та керівництву університету МВС за чудовий стадіон, за організацію турніру.